Архиерейский Собор заслушал письменное обращение бывшего митрополита Киевского и всея Украины Филарета к Святейшему Патриарху Московскому и всея Руси Кириллу и епископату Русской Православной Церкви от 16 ноября 2017 года.
В письме содержится просьба о восстановлении евхаристического и молитвенного общения с христианами, состоящими в украинском церковном расколе, и об отмене «всех решений, в том числе о прещениях и отлучениях… ради достижения Богом заповеданного мира между единоверными православными христианами и примирения между народами». Письмо завершается словами: «Прошу прощения во всем, чем согрешил словом, делом и всеми моими чувствами, и так же от сердца искренне прощаю всем».
Собор с удовлетворением воспринимает обращение как шаг к преодолению раскола и восстановлению церковного общения со стороны тех, кто некогда отпал от единства с канонической Украинской Православной Церковью.
В 2008 году Архиерейский Собор Русской Православной Церкви в определении «О единстве Церкви» одобрил усилия Украинской Православной Церкви по преодолению раскола посредством диалога, в основе которого «лежат верность каноническому преданию Церкви и стремление возвратить в церковное общение отделившихся от спасительного единства».
В Обращении Священного Синода Русской Православной Церкви от 26 июля 2010 года к православным христианам Украины, пребывающим вне единства со Святой Церковью, сказано: «Что может быть более желанным, чем возвращение отделившихся братьев в спасительную ограду Единой Святой, Соборной и Апостольской Церкви? Это было бы подлинное торжество Православия, торжество любви Христовой! Мы молимся о приближении того часа, когда уклонившиеся в раскол свободно и непринужденно пожелают вернуться в лоно Церкви; о том, чтобы настал этот долгожданный день, который принесет мир и спасение многим измученным душам. И мы верим, что он непременно настанет».
После горестных двадцати пяти лет раздоров, насилия, взаимной неприязни, обид и нестроений, возникших в украинском Православии и украинском обществе в результате раскола, появляется, наконец, возможность встать на путь восстановления единства.
Сегодняшний долг и тех, кто пребывает в Церкви, и тех, кто стремится к воссоединению с нею ― в ежечасном подвиге взаимной любви и самоотречения, дабы преодолевать многолетнее отчуждение, уповая на милосердие и благость Господа и Бога нашего Иисуса Христа, средостение вражды разрушившего. Решительный отказ от насилия и захвата храмов, отказ от взаимных обвинений и упреков, взаимное прощение друг другу старых обид ― вот те целебные средства самопожертвования и любви о Христе, которыми только и может быть восстановлено единство канонической Церкви на Украине.
Для ведения дальнейших переговоров с отделившимися от церковного общения, Собор учреждает комиссию в составе:
1) митрополит Волоколамский Иларион (председатель);
2) митрополит Бориспольский и Броварской Антоний (Украинская Православная Церковь);
3) митрополит Каменец-Подольский и Городокский Феодор (Украинская Православная Церковь);
4) митрополит Луганский и Алчевский Митрофан (Украинская Православная Церковь);
5) протоиерей Николай Балашов;
6) протоиерей Николай Данилевич (Украинская Православная Церковь);
7) протоиерей Игорь Якимчук (секретарь).
Для ведения переговоров в необходимых случаях комиссия может привлекать консультантов.
http://www.patriarchia.ru/db/print/5074551.html
Хмм... пахнет фейком.
И опровержение УПЦ КП
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1478658415515771&id=100001148806070
Ни о каком покаянии и присоединении нет и речи.
***
Глава Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП) Філарет (Денисенко) ніколи не звертався до Російської православної церкви з проханням про помилування, заявив прес-секретар УПЦ-КП архієпископ Євстратій (Зоря).
"Патріарх Філарет не звертався до патріарха Кирила та до єпископату Російської православної церкви з проханням помилувати його та повернути до Церкви (...) Поширюється провокаційна інформація, яка не відповідає дійсності. Патріарх Філарет ніколи не направляв і не направлятиме на адресу Російської православної церкви, патріарха Кирила або когось іншого прохання про помилування. Ніколи патріарх Філарет ніяких листів, заяв або звернень подібного змісту не направляв, не направляє і направляти не буде", - сказав архієпископ Євстратій (Зоря) агентству "Інтерфакс-Україна" в четвер увечері.
Він пояснив, що глава УПЦ-КП не вважає себе винним у порушенні канонів за тими звинуваченнями, за якими його в 1997 році РПЦ піддала анафемі.
"Тобто він цю анафему, так само як і попередню в 1992 році заборону в служінні та виверження зі священного сану, не визнає дійсними. Тому як той, хто не визнає ніякої провини в тих порушеннях, які були йому приписані Російською православною церквою, - він, відповідно, і не може просити ні в кого вибачення або каятися, або просити його помилувати і, тим паче, просити приєднати його до Російської церкви", - підсумував прес-секретар УПЦ-КП.
Пізніше на своїй сторінці у Facebook архієпископ Євстратій (Зоря) написав: "Коротко зазначу: єдиний діалог, який патріарх і УПЦ-КП хочуть і готові вести з РПЦ, - діалог про визнання Москвою автокефалії Української церкви.
Він також повідомив, що офіційна заява прес-центру за деякий час з'явиться на сайті патріархії УПЦ-КП, а в п'ятницю, 1 грудня, патріарх Філарет дасть прес-конференцію для ЗМІ.
http://ua.interfax.com.ua/news/general/466110.html
***
При этом на сайте же Евстратия есть текст письма:
***
История один в один повторяет байку с "покаянием Эрдогана". Турок сказал, "проехали, забудем". Наши СМИ ликующе сообщили, что он попросил прощения.
***
Принципиально нового Филарет тут ничего не сказал. Напомню его обращенин к собору 2009 года:
"Взаимное прощение в недавнее время открыло путь к единству самой Русской Церкви. Эти примеры свидетельствуют о том, что признание автокефалии Украинской Православной Церкви, необходимость которой явно осознается вот уже 90 лет, поможет эффективно преодолеть многие существующие проблемы во взаимоотношениях не только наших Церквей, но братских народов России и Украины".
http://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=68130
Также - из его обращения к собору УПЦ МП 2011 года
Зараз у вашій владі – не просто в черговий раз сказати про «болючу рану розколу» та «любов до братів, які відпали від єдності», а зробити крок назустріч. Бо той, кому справді болить, робить все для того, щоби вилікувати причину болю, а не говорить роками про свої болі, не роблячи нічого для їх припинення. Розміркуйте – і ви переконаєтеся, що шлях, яким досі вела УПЦ (МП) Москва – це шлях ворожнечі, який за 20 років не приніс ніяких добрих плодів. Чи не час зійти з цього шляху та обрати свій власний – шлях примирення та пошуку церковної єдності, шлях плідного діалогу та порозуміння, шлях служіння Православ’ю, а не «русскому миру»?
https://www.cerkva.info/patriarch/sviatiishyi-patriarkh-filaret-pryvitav-sobor-upts
Раз-по-раз ви закликаєте нас «до покаяння», навіть кажучи, що «покаяння не є приниженням». Але що в цих словах мається на увазі? Якщо йдеться про покаяння у нанесенні вам образ словами чи ділами, у ворожнечі – то таке покаяння необхідне і нам, як і вам щодо нас. Бо єдності церковної ми досягнемо лише тоді, коли покаємося один перед одним у провинах та простимо один одному, припинивши ворожнечу.
Але коли мається на увазі «покаяння», яке передбачає визнання нами того, що ми є «безблагодатні», а наші Таїнства – «не дійсні», то таке «покаяння» з нашого боку було би нічим іншим, як зреченням від Бога, в якого ми православно віруємо, від Христа Спасителя, Тіла і Крові якого ми причащаємося, від благодаті Святого Духа, дію якої ми свідчимо в Церкві. Таке «покаяння» справді було би приниженням – приниженням не нас, а Церкви Христової, і хулою на Духа Святого. Заклики до такого «покаяння» подібні до закликів фарисеїв до Спасителя зійти з хреста, щоб вони увірували.
https://www.cerkva.info/documents/zvernennia-sviashchennoho-synodu-kyivskoho-patriarkhatu-do-upts-mp
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →