?

Log in

No account? Create an account

May 8th, 2015



Митрополит Онуфрий с сопровождавшими его священнослужителями остались сидеть, несмотря на то, что встали все, включая иностранцев.

Представители УПЦ Московского патриархата во главе с предстоятелем церкви Онуфрием не поднялись во время торжественного заседания парламента, когда президент Петр Порошенко зачитывал имена героев Украины, получивших это звание во время АТО. Об этом сообщает LB.ua.

Порошенко сообщил присутствующим, что звание героя Украины получил 21 боец, десять из них — посмертно. Этот список зал встретил аплодисментами.

другие фото: http://society.lb.ua/war/2015/05/08/304358_popi_upts_mp_vstali_vremya.html

Однако не видео духовенства вообще нет: http://www.rada.gov.ua/news/Novyny/108676.html

***
В годы Гражданской войны в России вожди белого движения не награждали отличившихся белых воинов орденами Российской Империи. Считалось, что за войну со своими их получать негоже.


***
Официальный комментарий
Щодо відвідування Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм урочистого засідання Верховної Ради України 8 травня 2015 року
На запрошення керівництва Української держави Предстоятель Української Православної Церкви 8 травня 2015 року взяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради України з нагоди святкування 70-ої річниці перемоги над нацизмом у Європі. Під час промови Президента України Петра Порошенка присутні стоячі вітали імена тих, хто був удостоєний звання Героя України за участь в обороні Вітчизни на Сході нашої Держави. Блаженніший Митрополит Онуфрій не відреагував на цю промову так само, як і всі інші гості та учасники урочистого засідання, щоб підкреслити – потрібно негайно припинити війну! Він не раз виказував шану до всіх героїв, які боронять українські кордони. Однак, не може бути виправдання підживлюванню вогню війни, який майже щодня забирає життя не лише військових, але й беззахисних цивільних громадян України, в тому числі дітей. Вони гинуть по обидві сторони від лінії фронту. Їх смерті ніхто не рахує.

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви віряни щоденно моляться про мир і збирають кошти, їжу, одяг, медикаменти для підтримки українських воїнів та мирного населення українського Донбасу. Серед тих, хто був присутній у парламентській ложі для гостей і стоячі вітав імена Героїв України, не було жодної особи, хто б, подібно до Блаженнішого Митрополита Онуфрія, неодноразово особисто відвідав обпалений війною Схід України. Він на власні очі, а не з екранів телевізорів, бачив людський біль і тому неодноразово закликав усіх, від кого це залежить, негайно зробити все можливе, щоб припинити кровопролиття.
Рыбалко, Николай Александрович родился 14 февраля 1922 года в селе Орехово-Васильевка (ныне Артёмовский район (Донецкая область), Украина). Ушёл на фронт добровольцем. Был принят в Барнаульское миномётное училище.

В июне 1942 года лейтенант Рыбалко принял первый бой под Воронежем, тогда же получил первое ранение и первую награду — орден Красной Звезды.

Противотанковая батарея под его командованием принимала участие во многих кровопролитных боях, среди которых — крупнейшее танковое сражение под Прохоровкой, на Курской дуге. Освободительными боями в составе 38-й армии Николай Александрович прошёл всю Украину — от Сум до Львова. За форсирование Днепра южнее Киева он был удостоен ордена Красного Знамени. 3атем были бои под Корсунь-Шевченковском, вновь ранение и ещё одна награда — орден Красной Звезды. Прошёл с освободительными боями Польшу, дошёл до Одера.
В феврале 1945-го на Одерском плацдарме гвардии капитан Рыбалко был тяжело ранен. Он навсегда потерял зрение. Тогда ему было только 23 года.


Песня Александра Билаша на стихи Н. А. Рыбалко «Я жил в такие времена» стала лауреатом Всесоюзного телеконкурса «Песня-75».



В таку добу жив на землі, у дні такі, в такі жив дати!
Тоді, безвусому, мені війна звеліла буть солдатом.
В червону зірку, що носив, гармат зі 100 стріляло, певно.
Москву собою захистив, вес світ прикрив я в 41.

В таку добу жив на землі, горіли руки від роботи.
Зерном злотим земля мені платила за солоність поту.
І до динаміка щока тулилась, слухав я про чудо:
То зрілість піднеслась стрімка - в глибини проникали люди!

В таку добу жив на землі, віки такої ще не знали!
Моїй планеті і війні зустрітись - кроку вистачало.
І в ясну ніч, і в день прозорий земля до ніг лягла мені.
Я був ласкавий і суворий - в таку добу жив на землі.


перевод:

Я жил в такие времена,
в такие дни, в такие даты!
Меня, безусого, война
досрочно призвала в солдаты.

И в краснозвездного меня
100 пушек целилось, наверно.
Москву собою заслоня,
весь мир прикрыл я в 41.

Я жил в такие времена -
горели руки от работы,
Земля мне золотом зерна
платила за соленость пота.

Припав к динамику щекой,
я слушал, как, свершая чудо,
На крыльях зрелости людской
в глубины проникали люди.

Я жил в такие времена,
что голова ходила кругом -
Моя планета и война
стояли в шаге друг от друга.

И зорким днем, и ночью звездной
мне вся земля была видна,
Я был и ласковый, и грозный -
я жил в такие времена.

Latest Month

October 2019
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Powered by LiveJournal.com