May 23rd, 2020

Как зомбируют семинаристов

"В августе 2019 года приезжал некий лектор Василий Яцкин, который тоже рассказывал о девственности как о некоем духовном совершенстве. Например, он утверждал, что внимательность студентов зависит от их сексуального опыта или его отсутствия и что солдат императорской России, девственников, посылали на самые тяжелые участки фронта во время Первой мировой войны. Лекция была очень интересна с точки зрения нарушения догматики, истории и психосексуальности самого лектора".
https://ahilla.ru/byvshij-prepodavatel-habarovskoj-seminarii-aleksandr-borzyh-v-seminarii-veru-ne-obretesh-a-skoree-poteryaesh/

Запись этой лекции, на которой лектор обнюхивает девственников:

https://drive.google.com/file/d/1HeANKhC5wc60AzU8j_QIhgdHxQmsLzwc/view?usp=sharing

Фейк про Бжезинского

Михалков, конечно, приводит откровение Бжезинского: "Новый Мировой Порядок будет строиться против России, на руинах России и за счет России".

Проблема в том, что нет никакого подтверждения этих слов. Возмущенные патриотические авторы ссылаются один на другого. При этом уверяя, что эти слова были сказаны Бжезинским во Львове в феврале 1999 года.
https://books.google.ru/books?id=R8VyDwAAQBAJ&pg=PT470&lpg=PT470&dq=%D0%B1%D0%B6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%C2%AB%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9+%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D1%80%D0%B8+%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B8+%D0%A1%D0%A8%D0%90+%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8,+%D0%B7%D0%B0+%D1%81%D1%87%D1%91%D1%82+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8+%D0%B8+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D0%B0%D1%85+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8&source=bl&ots=t2K5nldVtL&sig=ACfU3U2Ovn02CJYTgwL0w-tbz4pyaHNBEg&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwj_1ryt_sfpAhUJzKQKHVihBc0Q6AEwBnoECAYQAQ#v=onepage&q=%D0%B1%D0%B6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%C2%AB%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B3%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B8%20%D0%A1%D0%A8%D0%90%20%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D1%87%D1%91%D1%82%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8%20%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8&f=false

В 99-м году Бжезинский не был во Львове. А в 98-м - был

Однако, самая развернутая негативная цитация этого выступления не содержит именно этих слов:
http://hellishamerica.ru/bzhezinskij.html

Англоязычный поиск ничего не дает:
Brzeziński The New World Order will be built against Russia, on the ruins of Russia and at the expense of Russia
см.
https://history.stackexchange.com/questions/14527/is-this-brzezinski-quote-real

Текст этого выступления на украинском нетрудно найти и убедиться, что приписываемых слов там нет:
http://www.ji.lviv.ua/n14texts/brzez-pr.htm

Збіґнєв Бжезінський
Промова перед Львівською міською радою 24 вересня 1998 р.

Щиро і радісно звертаюся до Вас. Хай живе вільна Україна й у цій Україні – місто дружби народів Львів! Щиро дякую, шановні пані та панове! Адже Львів має для мене велике значення, насамперед стратегічне та політичне, але також, з іншого боку, й особисте, бо я є американцем польського походження.

Як американець я розумію велике значення незалежности України для світової політики, бо вона трансформувала політичну мапу Европи. Поява такої великої держави, як Україна, мала значний вплив на формування нового балансу сил, який зараз є в Европі, сприяла розв'язанню складної дилеми, що стояла донедавна перед Европою, і важко було знайти з неї вихід. Тобто проблема, яка перед тим сама собою розв'язалася, щодо експансії імперіялізму Німеччини, не знаходила розв'язання щодо російського імперіялізму.

Перша проблема була подолана завдяки франко-німецькому примиренню, утворенню НАТО і Европейської Спільноти. Друга проблема зараз розв'язується через трансформацію Росії у постімперіялістичну державу, через кооперацію між Сходом і Заходом, через поступове розширення НАТО й Европейської Спільноти. І саме незалежність України є каталізатором цих важливих перемін. Через це вона є стратегічно важливою і має ґлобальне значення. Українська незалежність уможливлює творення нової об'єднаної Великої Европи. З уваги на те, що Америці потрібна саме така міцна об'єднана Европа як ґлобальний союзник, Україна стає важливим стратегічним партнером США.

Але подія, з нагоди якої я тут, має для мене ще глибокий особистий сенс. Сам я народився у Польщі, а родина мого батька походить із цих околиць. Мій батько народився недалеко звідси – у Перемишлі. Я є також Почесним громадянином Перемишля, тому для мене дуже приємно отримати звання Почесного громадянина Львова. Мушу визнати, що свого часу мій батько воював за місто Львів. Він казав мені, що для українців і поляків це була братовбивча війна, зиск із якої мали сторонні сили. Мій батько працював дипломатом у Харкові під час страшних репресій, так званої "єжовщини". Він мені розповідав про винищення української інтеліґенції. Тому ще з дитинства я зберіг глибоку пошану до національних почуттів українців. Наприкінці 70-х я очолював Раду національної безпеки США та звертав увагу президента Джиммі Картера на потребу розв'язати українську національну проблему. Через це незалежна Україна має для мене і сентиментальне, і політичне значення. Тому я вважаю за необхідне працювати для посилення й усталення величезного значення України в Европі, яке здійснюється через побудову Української держави та її участь у творенні нової Европи.

Я хочу особливо наголосити на важливості України в европейському аспекті. Культурно та політично Україна є, насамперед, центральноевропейською державою, і аж ніяк не евразійською державою чи містичною концепцією якоїсь спільноти.

А Львів символізує для України европейську ідентичність, її культурні зв'язки та політичне самовизначення. І не випадково, що так багато львів'ян зробили свій жертовний внесок у боротьбу за незалежну Україну. Як центральноевропейська держава Україна, пов'язана численними інтеґраційними зв'язками з Европою, відіграє особливу роль у нав’язанні відповідних стосунків між Европою та Росією, але це буде тривалим процесом. Україна як незалежна центральноевропейська держава може та повинна підтримувати дружні стосунки з Росією. США не зацікавлені у протистоянні та ворожнечі між Україною та Росією. Як центральноевропейська держава Україна може допомогти Росії увійти як конструктивному партнерові до мозаїки вільних европейських держав. З цього погляду важко переоцінити роль України у відновленні стабільної великої Европи. Ваша роль серед країн СНД є вирішальною, бо без впливу України СНД перетворилася би на СРСР. Незалежна Україна допомогла витворити механізм конструктивної економічної кооперації, без перетворення СНД на механізм центрального політичного контролю та єдину державу. Все це свідчить про величезне значення української свободи та про ваші потенційні можливості.

Ваше місто відігравало центральну роль у підтриманні вогнища свободи, і Ви тепер робите все для розвитку та розбудови цієї свободи. Важливою справою на майбутнє є повне українсько-польське примирення. Без цього неможливі безпека та стабільність в центрі Европи. Тому для Америки польсько-українські стосунки мають таке важливе значення, та це також в загальноевропейських інтересах, і так само України та Польщі. Миролюбна Україна забезпечує польську свободу та безпеку, таке ж значення для України має і миролюбна Польща. Ми добре знаємо, кому вигідна українсько-польська ворожнеча. Ми так само знаємо, хто хоче її спровокувати, чи то в Перемишлі, чи у Львові.

Сьогодні не було би Европейського Союзу без франко-німецького примирення. Для досягнення такого порозуміння були потрібні велика праця та величезне терпіння. Дуже багато конкретних кроків назустріч одні одним зробили французи та німці. Вони мусили виявити добру волю. Мусили витворитися спеціальні стосунки між німецькими та французькими містами. Президенти Франції та Німеччини спільно відвідали кладовище у Вердені, щоби назавжди позбутися цієї ворожнечі. Політичні лідери обох країн показали політичну зрілість у розв'язанні цього конфлікту. Німецький і французький народи зрозуміли історичну потребу цього кроку.

Я переконаний, що український і польський народи є такими ж зрілими, як німці та французи. Примирення повинно здійснюватися на всіх рівнях, не лише на формальному, але й на побутовому. Треба позбуватися неґативної пам'яті, щоби не повторювався гіркий досвід минулого. Застарілі стереотипи та гіркі почуття можуть спричинювати неґативні вияви з обох боків. Львів повинен відіграти особливу роль у подоланні застарілих упереджень як найбільш західне та центральноевропейське місто в Україні.

Львів є культурним центром України, в якому поряд із українською культурою представлені зразки польської, вірменської, єврейської традицій. Це місто, яке мало академічну довершеність (перфектність).

Дозвольте мені у зв'язку з цим висловити свою пропозицію. Відповідником Львова у Польщі є місто Вроцлав. Він має схожі характеристики. Львів є, безперечно, в Центральній Европі, як і Вроцлав, який, окрім того, є проєктором Польщі на Захід. я вважаю за доцільне та корисне, щоби ці два міста встановили особливі стосунки, як певні німецькі та французькі міста, для кращого примирення. Такі стосунки були би дуже корисними для повного примирення між незалежними Україною та Польщею.

Дуже важливо для майбутньої Европи, щоб Україна та Польща були незалежними і мали ґарантовану безпеку. Такі зв'язки можуть сприяти подальшому розширенню об'єднаної Европи та НАТО. Я не хочу випереджувати перебіг подій такого рівня. Є речі, щодо яких Україна повинна сама визначитись. Але в інтересах України, щоби НАТО і ЕС розширювалися. На мою думку, настане персоніфікація стосунків України з НАТО і ЕС. Для цього процесу є дуже важливими зміцнення Вашої демократії та здійснення економічних реформ.

Успіхи Вашої демократії вражають, навіть дуже. Економічні реформи, натомість, мають менший успіх, і є можливість їх невдачі. Але криза в Росії створює гірші наслідки, ніж в Україні. Величезні обсяги російської економіки унеможливлюють дієву допомогу, тоді як економічний простір України дещо інший, має приблизно такі ж розміри, як і польський. Це дозволяє Америці та Заходові надати Україні допомогу для проведення економічних реформ, як ми допомагали Польщі протягом останніх десяти років. Вільна демократична Україна, в якій здійснюються економічні реформи, має велике значення для всього европейського економічного механізму.

З цього погляду, Львів відіграє величезну роль, бо Ви є провідником українського успіху та українських реформ. Для мене надзвичайно велика честь стати Почесним громадянином Львова.

Я завжди знав і вірив, що буде Незалежна Україна!

Я переконаний, що Україна буде гідним партнером вільної об'єднаної Европи. І в цьому процесі спеціальну роль відіграватиме Львів.

Год 2020 от Рождества Христова



фото Ильи Питалева
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3009660375737494&set=a.390664174303807&type=3&theater

Святые наших дней.

***
Ох, кажется надо пояснить, что на фото - священник, который пришел к человеку, больному ковид-19.

По протоколу, если священник получил вызов к больному, он должен уточнить - есть ли подозрение на ковид-19.

Если есть, священник обязан отказаться от визита, но передать информацию в патриархию. Там есть группа священников, прошедших специальную подготовку и обеспеченных спецодеждой медперсонала.

На снимке - о. Иоанн Кудрявцев.

Капризы церковного права






***

Святейшему Патриарху Кириллу, Церковному суду и Его Преосвященству Епископу Игнатию (Григорьеву)!
Исковое заявление
Уважаемый Суд, Ваше Высокопреосвященство, уважаемые отцы, ввиду полученного указа №74 от 6 мая 2020 года за подписью Игнатия, епископа Чистопольского и Нижнекамского, я имел рассуждение и исследование тех апостольских правил и непонятную для меня личную мотивацию неприязни епископа Игнатия ко мне по применению священных апостольских правил. Collapse )
призываю епископа Игнатия не дезертировать и явиться на Церковный Суд. В случае если епископ Игнатий откажется от участия в Церковном Суде, это будет являться очевидным доказательством лжи и подтверждением его сознательного служения Дьяволу (Ин. 8, 44).
С целью, чтобы не попирались в очередной раз каноны Православной Церкви, прошу Суд рассмотреть указанное дело открыто с участием СМИ и освещением в прямом эфире в сети интернет.
Протоиерей Георгий Кондратьев.

Сталинградское благочиние

Правящий архиерей Волгоградской епархии митрополит Волгоградский и Камышинский Феодор утвердил новые названия благочиний, принятые на Епархиальном совете 18 мая 2020 года.

Старое название — новое название:

Ворошиловское — Зацарицынское;
Городищенское – Городищенское;
Дзержинское – Волгоградское;
Дубовское – Дубовское;
Камышинское – Камышинское;
Кировское — Бекетовское;
Красноармейское — Сарептское;
Краснооктябрьское- Сталинградское

http://volgeparhia.ru/2020/05/21/utverzhdeny-novye-nazvaniya-blagochinij-volgogradskoj-eparxii/

Данное благочиние и в самом деле расположено на местах самых ожесточенных боев Сталинградской битвы (от Мамаева кургана до заводов "Красный Октябрь" и "Баррикады")
http://kroktyabr.blagochin.ru/

На правах человека, который на раз выступал ЗА возвращение Волгограду имени Сталинград, я не стесняюсь спросить. И потому спрашиваю: а нахрена?

Расстрига-волонтер

Христофер Земляника, он же иеромонах Илларион (Зайцев Роман Владимирович) за штатом.
Хиротонисан 19 августа 1999 митрополитом Крутицким и Коломенским Ювеналием
https://mepar.ru/eparhy/kliric/1425/

Служил в Орехово-Зуевском благочинии.

***
Раньше его звали Роман Зайцев, но незадолго до начала пандемии он поменял имя и фамилию. А в ФБ он пишет под ником «Ромбесс Краза». Я читала его блоги в ФБ и его лицо показалось знакомым. Вспомнила, что в середине 2000-х общалась с Романом-Христофором, когда он еще был клириком РПЦ, обсуждали религиозные темы. И вот теперь он в самом эпицентре, в реанимации.

"Я работаю в реанимации. В «красной зоне». Сегодня впервые реанимация не была заполнена — было всего девять человек: несколько человек умерло, кого-то перевели. А так обычно около 15 человек в реанимации.

Первое время, конечно, было очень непривычно, и мой врач говорил, что даже никто из врачей к такому не был готов. И действительно в начале было много бардака, но тут я не могу обвинить больницу, у меня к больнице нет никаких претензий, потому что в начале по несколько раз менялись внутрибольничные распоряжения и, конечно, первое, что меня удивило, когда я надел респиратор, мне сразу же не хватило воздуха. Я подумал: господи, как же я буду работать? Первые две смены были на износ, много эмоций и очень стало садиться зрение, все расплывается в глазах, ничего не видишь, постоянно напрягаешься. Переодеваешься и заходишь в красную зону.Collapse )
Не хочу, чтобы это звучало пафосно, но тем не менее. Внутри, я прямо счастлив. Мне тяжело, но я счастлив. Что-то во мне очень сильно поменялось. Я бы, наверное, зная, какие будут трудности, на эту работу все-таки не пошел. Я человек брезгливый, но здесь брезгливость даже отступила, и я как-то, как заправский санитар, вытираю, пардон, задницы, меняю простынки обгаженные и даже меня это не смущает. Но это не главное. А главное- то, что душа оживилась. Я не могу сказать, что она у меня была мертва, я все равно был человек живой, но сейчас прямо как будто мне ввели какую-то инъекцию, и я как будто бы новое дыхание получил.

Какая-то доброта у меня появилась. Вообще-то я не злой человек, но сейчас у меня появилась любовь к людям, даже к тем, которые совершенно мне неприятны. За короткий срок во мне произошли сильные изменения. И я им радуюсь и благодарен судьбе, что мне довелось поработать именно в таком статусе.
https://mbk-news.appspot.com/suzhet/situaciya-xuzhe/





https://scontent.fhel6-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/19748663_10208820488581175_3448120454803746806_n.jpg?_nc_cat=102&_nc_sid=13bebb&_nc_eui2=AeFqPJm8-N0IR6FwxxHXVfa3wr1qEKXUflfCvWoQpdR-V6o9s0Psv1KaNtbaj_ROT_10-YTth6TjCMrVY3eYeoum&_nc_ohc=OeEURACkZPsAX8gs91k&_nc_ht=scontent.fhel6-1.fna&oh=ff19d394c9305d53217ed9af3d3a44aa&oe=5EF020B0




А это еще в РПЦ. С самим Михалковым!


https://scontent.fhel6-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/58239_4871735562890_2060482276_n.jpg?_nc_cat=102&_nc_sid=8024bb&_nc_eui2=AeH0bIN4uo-DUnEwu6NZfSKr9c6ZwvFLr9n1zpnC8Uuv2WdqV3gFOyf6bE7DAfyFI3fntwM3lWdy8tzNAeIjXtG3&_nc_ohc=zMPbiwzbM6wAX_D3ouI&_nc_ht=scontent.fhel6-1.fna&oh=fb179d08880e46eff6de6f33cef71c98&oe=5EEF3A91

Фрагменты из интервью Александру Солдатову - 3

Фрагменты из интервью Александру Солдатову на канале “Новой газеты”

начало тут
https://diak-kuraev.livejournal.com/2910459.html
https://diak-kuraev.livejournal.com/2923423.html


Александр Солдатов: Справедливо ли утверждать, что интеллектуалу в Московском патриархате сейчас становится тесно и отчасти по этой причине люди уходят? Не пошла РПЦ МП по пути какого-то культурного роста, который вроде наклёвывался в 90-е годы…
Протодиакон Андрей Кураев: Я думаю, что это справедливое восприятие. Я его перескажу на свой лад. Для меня очень горько то, что у Церкви не хватило ни ума, ни совести для того, чтобы осмыслить свой собственный трагический опыт ХХ века. В нашей церковной публицистике, в проповеди, в риторике, особенно мейнстриме, даже не ставится вопрос «за что, Господи?» Древнееврейские пророки, если приходила беда к народу Израиля, прежде всего вопрошали: «Господи, за что?» и быстро находили ответ и транслировали его своей пастве.
А в случае с красной чумой, с чумой большевизма, как это было принято называть в церковной среде до недавнего времени, почему-то всё сводилось к проискам жидомасонов. То есть мы-то белые и пушистые, но тут пришли недруги рода человеческого и Православия и стали вот воевать против нашей замечательной страны, культуры, традиции, нашей Церкви и так далее. Но всё-таки Господь – Творец истории. А раз так, то точно ли мы, какими мы были до 1917 года, нравились Богу? Точно ли у нас всё было хорошо?
Я напоминаю классические слова Черчилля, который говорил, что ни с одной страной промысл Божий не обошёлся так жестоко, как с Россией: её корабль пошёл ко дну, когда уже был виден порт. Россия уже выигрывала Первую мировую войну, несомненно выигрывала. Да, пусть немцы стояли у Риги, пусть они до Петрограда даже дошли бы, что с того! Вместе с Антантой выиграли бы, причём не в конце 1918 года, а в начале. Но вот Господь почему-то не захотел, чтобы мы стали всерьёз Третьим Римом. Collapse )
- Во-первых, не сработали все формы религиозного культа, не только народные, но и вполне официальные и самые высокие. Ни келейная Иисусова молитва монахов не защитила абсолютным образом, ни причастие, которое постоянно в жизни священника. Так что здесь дело не только в народных культах. Ну а в целом, знаете, я думаю, что всё-таки наши церковные активисты, наша таргет-группа, подобна французской аристократии конца XVIII века, когда где-то в Бельгии ли в Англии гостя у знакомых герцогов и королей, в эмиграции, они мечтали: вот завтра-завтра мы сбросим этот революционный кровавый режим, вернёмся – и все будет по-прежнему. Это про них фраза «ничего не забыли, но ничему не научились». Может, даже вы лучше меня знаете мечтания русской эмиграции после нашей революции, какие их были планы обустроить Россию. Если посмотреть на Солоневича, Ильина, Серафима Соболева...
Поэтому у меня нет оснований считать, что наши временные духовные иммигранты, отлучённые от своих храмов, за эти несколько месяцев станут мудрее. В массе – нет. Этот опыт карантина даёт много очевидных житейских и богословских аргументов в пользу определенного пересмотра, но наличие аргументов не означает их использование.
https://credo.press/231121/